Ринок цінних паперів

Розвитий ринок цінних паперів складається з первинного й вторинного ринків. На первинному ринку продаються нові Фінансові активи. Вторинний ринок являє собою форум для торгівлі цінними паперами між різними інвесторами, брокерами, дилерами вже після їхнього первісного продажу емиссионером.

Розвинена промисловість і взагалі економіка кожної країни в умовах ринкової економічної вимагає не припиняються ні на день великих капітальних вкладень для фінансування своєї діяльності. Одним із джерел такого фінансування є позики в банків. Однак банки не можуть самі забезпеЧи ти всіх коштів, причому по помірних банківських ставках, тому що банки самі залежать від внесків населення. Альтернативним джерелом фінансування ринкової економіки є пряме інвестування, тобто інвестиції в акціонерні підприємства або в державний бюджет безпосередньо самим населенням країни наявних у нього заощаджень і вільних коштів для одержання в майбутньому відповідного доходу

Організації, що бідують у капіталі й випустили для продажу які-небудь активи, звичайно доручають їхнє поширення, на певних умовах, посередникам — банкам і Чи сленній і різноманітній приватній фінансовій організаціям. У деяких випадках підприємства виконують це самі, поширююЧи акції по підписці, зокрема, нові акції серед своїх старих акціонерів

Первісний продаж цінних паперів найпершим покупцям і є первинний ринок. Вторинний ринок цінних паперів ділиться на «аукціонний» ринок і на торгівлю фінансовими активами «через прилавок» або «у стола». На аукціонах провадиться продаж і покупка цінних паперів брокерами, предствляющими інвесторів. Брокери — це посередники між інвесторами — продавцями й інвесторами-покупцями. Брокери одержують оплату за послуги як відсоток від обсягу продажів ними цінних паперів і тому вони зацікавлені тільки в цих обсягах, але не в підвищенні або зниженні цін. Закони й правила бірж і кдекс честі забороняють біржовикам, оперуюЧи із чужими цінними паперами витягати із цього додаткові, не застережені умовами особисті вигоди. найбільшої у світі є Нью-Йоркська Фондова біржа США.

Різновид вторинного ринку цінних паперів, що прийнято називати «через прилавок» , являє собою мережа дилерських організацій, які купують різні цінні папери по ринкових поточних цінах, а потім перепродують їх за іншими цінами, витягаюЧи із цього прибуток. На відміну від брокерів, у дилерів — прямий інтерес до підвищення цін на всі обертати^ся активи, що, тому що останні купуються інвесторами непосредственн у них самих, а дохід дилерів становить різниця між ціною покупки або продажу

Розглянемо роботу біржі на прикладі Нью-Йоркської Фондової біржі. Біржа заснована в 1792 році. Це найстарший і провідний вторинний ринок цінних паперів у США, по якому орієнтується вся світова ринкова економіка. Ця біржа включає 1366 рівноправних членів, що є, як правило, одночасно й президентами, директорами або власниками великих брокерських будинків. Вартість «місця», тобто членство в цій біржі, досягала в 80-х роках 200 тисяч доларів

Більшість членів біржі або їхніх представників, що те саме, діють як брокери, купуюЧи й продаюЧи цінні папери для своїх клієнтів. Це брокери-комісіонери, тому що вони одержують певний відсоток від обсягу зроблених ними продажів і покупок. Менша частина членів біржі, «незалежні торговці в залі», діють самостійно — на свої гроші, вкладаюЧи й обертаюЧи їх на свій страх і ризик в основному, як у нас прийнято говорити, «спекулююЧи «, продаюЧи те, що купили, у той же день і навіть час. біржі. Ці ділки діють одночасно як брокери-комісіонери і як самостійні торговці, спеціалізуюЧи сь на активах який-небудь однієї або декількох найбільших акціонерних компаній. У всіх фахівців є свої стійки в біржовому операційному залі, де їх завжди можуть знайти інші члени біржі, не прив’язані до певних місць

Величезне значення має в сучасній торгівлі цінними паперами інформаційна служба. У цей час це — глобальна система, що зв’язує за допомогою потужних комп’ютерів і супутників всі світові й регіональні ринки цінних паперів, що видає на табло у всіх залах миру ціни й обсяги продажів всіх важливих фінансових активів практично в момент здійснення угоди. За цим даними орієнтуються мільйони інвесторів, брокерів, фінансистів в усьому світі, миттєво приймаюЧи найважливіші й ответственне рішення.
Однак далеко не всі акції й не всяке підприємство, навіть велике, можуть заслужити честь оцінюватися (котируватися) і звертатися на цій найбільшій Фондовій біржі. Щоб активи акціонерного предприяти могли бути прийняті й зареєстровані на цій або будь-який іншій великій біржі, що випустила їхнє підприємство повинне задовольняти досить твердим вимогам.
Наприклад, Ньюйоркская фондова біржа вимагає, щоб доходи такого акцонерного підприємства становили на даний рік не менш 2,5 миллона доларів, причому за останні два роки — по двох мільйона доларів. Статутний капітал повинен бути в цього підприємства не менш шістнадцяти мільйона доларів. Повинен бути не менш мільйона випущених і розповсюджених серед населення акцій, не менш двох тисяч акціонерів, що володіють по ста й більше акціями. При всім це біржа залишає за собою право припинити в будь-який момент торгівлю активами тої або іншої компанії якщо порахує це необхідним. Все це звичайно, робиться в благо інвестора, з метою, по можливості, захистити його від чужих банкрутств і нечесних махінацій

У цей час у Нью-Йорксой фондовій біржі зареєстровано всього 1500 акціонерних компаній, Чи ї активи на ній продаються й купуються. Однак ці активи становлять 81% усього оберта_ у США капіталу. Інші 19% розподілені між декількома біржами в інших містах США й торгівлею активами «через прилавок».

Рокин Олексій


Понравилась статья? Поделиться с друзьями: